Летять думки німі, мов птиці
В далеку, щиру небесну блакить.
Тане сум у відчуттів розмаїті.
Печалі, вам кричу-відпустіть!
Гортаю життя я, наче ту книгу,
Без букв, тай без зайвих слів…
Чекаю коли настане відлига,
І з душі стряхну смуток снігів.
Нехай віють вітри й летять роки
Я в спогадах тільки добро збережу.
Забуду сум, відпущу всі думки…
І, закривши очі- всім, усе прощу…
Оставить комментарий